Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (17)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Сиваш О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
1.

Сиваш О. О. 
Акумуляція сонячної енергії: фотосинтез чи штучні системи [Електронний ресурс] / О. О. Сиваш // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 6. - С. 27-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_6_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 395.501 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Топчий Н. М. 
Структурно-функциональні характеристики фотосинтетичного апарату гороху (Pisum sativum L.) в умовах варіації спектрального складу світла в червоному діапазоні [Електронний ресурс] / Н. М. Топчий, О. О. Сиваш // Український ботанічний журнал. - 2005. - Т. 62, № 4. - С. 581-588. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2005_62_4_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 762.375 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Довбиш К. П. 
Фотосинтетичні характеристики Acer platanoides L., A. campestre L., A. tataricum L. у природних умовах за різних світлових режимів [Електронний ресурс] / К. П. Довбиш, С. М. Васильченко, О. О. Сиваш, Н. М. Топчій // Український ботанічний журнал. - 2006. - Т. 63, № 3. - С. 411-421. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2006_63_3_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.148 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Лось С. І. 
Вплив глюкози на пігментний апарат Nostoc linckia (Roth) Born. et Flah [Електронний ресурс] / С. І. Лось, О. О. Сиваш, Р. М. Фомішина // Український ботанічний журнал. - 2004. - Т. 61, № 3. - С. 101-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2004_61_3_12
Показана активная метаболизация экзогенной глюкозы клетками N. linckia, что указывает на ее способность переходить к миксотрофному типу питания. Показано, что репрессивное действие екзогенной глюкозы на пигментный аппарат проявляется в экскреции в окружающую среду порфиринов (копропорфирина). Высказано предположение о том, что репрессия пигментного аппарата при гетеротрофном (миксотрофном) росте N. linckia является одним из механизмов саморегуляции фотосинтеза.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.741 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Топчій Н. М. 
Вплив світла різної інтенсивності та спектрального складу на пігментний апарат і функціональні характеристики хлоропластів гороху (Pisum) [Електронний ресурс] / Н. М. Топчій, О. О. Сиваш, Р. М. Фомішина // Український ботанічний журнал. - 2004. - Т. 61, № 5. - С. 91-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2004_61_5_14
Исследовано влияние интенсивности и спектрального состава света на пигментный аппарат и функциональные характеристики хлоропластов гороха (Pisum sativum L.), который выращивали при освещении люминесцентными лампами (ЛБ-40) разной интенсивности 60 и 310 <$E roman {мкмоль~cdot~м sup -2~cdot~с} sup -1> и с досветкой красным светом светодиодов (L-53SRC-F, <$E lambda sub roman max> = 660 нм, <$E DELTA lambda> = 20 нм, "Kingbright", Германия). Добавка красного излучения светодиодов к фоновому освещению люминесцентных ламп как при низкой, так и более высокой интенсивности приводит к возрастанию содержания Хл <$E a>, Хл <$E b> и каротиноидов, однако соотношения Хл <$E a "/" b> и Карот./Хл почти не изменяются. Исследование разобщенного электронного транспорта в хлоропластах гороха, выращенного при разной интенсивности света и с подсветкой светодиодов, позволяет заключить, что фотохимическая активность хлоропластов, изолированных из растений, выращенных при подсветке красным излучением светодиодов, в целом выше.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.493 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Поєдинок Н. Л. 
Світлова регуляція росту та біосинтетичної активності Ganoderma lucidum у чистій культурі [Електронний ресурс] / Н. Л. Поєдинок, О. О. Сиваш, О. Б. Михайлова, А. С. Бухало, В. В. Щерба, Ж. В. Потьомкіна, А. М. Негрійко // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 5. - С. 711-722. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2008_65_5_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.803 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Лось С. І. 
Фотосинтетичний апарат Cyanophyta під впливом червоного світла [Електронний ресурс] / С. І. Лось, Р. М. Фомішина, С. М. Васильченко, О. О. Сиваш // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 6. - С. 903-911. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2008_65_6_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 109.801 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Фомішина Р. М. 
Роль хлорофілази в адаптації рослин до умов освітлення [Електронний ресурс] / Р. М. Фомішина, О. О. Сиваш, Т. О. Захарова, О. К. Золотарьова // Український ботанічний журнал. - 2009. - Т. 66, № 1. - С. 94-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2009_66_1_13
Изучена активность хлорофиллазы, содержание пигментов и их соотношение у растений, которые отличаются отношением к свету. Объектами исследования были светолюбивая сахарная свекла (Beta vulgaris L.), ранневегетирующий первоцвет (Primula veris L.) и тенелюбивый копытень (Asarum europaeum L.), которые выращивали в условиях высокой и низкой интенсивности света. Показано значительное повышение активности хлорофиллазы в листьях сахарной свеклы, вырощенной в тени, которое коррелировало с увеличением содержания хлорофилла в условиях низкой интенсивности света. У копытня и первоцвета такая закономерность выражена существенно слабее: активность хлорофиллазы у них в 2,5 - 4 раза ниже, чем у сахарной свеклы. Высокая активность хлорофиллазы у светолюбивых растений, в частности в молодых листьях сахарной свеклы, свидетельствует об активном метаболизме хлорофилла и участии фермента в адаптации к различным световым режимам. У копытня и первоцвета активность фермента ниже и слабо зависит от интенсивности действующего света, что свидетельствует о более медленном обороте зеленых пигментов и меньшей относительной роли хлорофиллазы в обеспечении адаптации к различным световым режимам.
Попередній перегляд:   Завантажити - 104.401 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Клименко О. М. 
Пластичнiсть фотосинтетичного апарату листкiв гетерофiльної рослини Nuphar lutea (L.) Smith. [Електронний ресурс] / О. М. Клименко, О. О. Сиваш, Є. Л. Кордюм // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 9. - С. 142-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_9_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.196 Mb    Зміст випуску     Цитування
10.

Онойко О. 
Вміст пігментів ксантофілового ряду в рослинах різних ярусів широколистяного лісу [Електронний ресурс] / О. Онойко, Н. Михайленко, О. Сиваш, К. Довбиш // Український ботанічний журнал. - 2018. - Т. 75, № 1. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2018_75_1_11
Досліджено склад і вміст ксантофілів у листках рослин широколистяного лісу: тіньолюбних і тіньовитривалих видів трав'яного (Polygonatum multiflorum, Convallaria majalis, Asarum europaeum, Aegopodium podagraria) та чагарникового ярусу (Padus avium, Corylus avellana, Euonymus europaeus). Рослини збирали в середині літа з ділянок, що відрізнялися за інтенсивністю освітлення в 2 - 3 рази. Встановлено зменшення вмісту віолаксантину в листках P. avium і C. avellana з підвищенням інсоляції, що може бути зумовлено функціонуванням віолаксантинового циклу. Навпаки, в рослин трав'яного ярусу перетворення віолаксантину на зеаксантин, вочевидь, пригнічене, оскільки вміст віолаксантину був більшим за вищої інтенсивності світла. Вміст лютеїну в листках рослин чагарникового ярусу і C. majalis не залежав від умов зростання рослин. Вищий на 10 - 15 % вміст лютеїну в листках P. multiflorum і A. europaeum з більш затінених ділянок може бути зумовлений необхідністю підтримання структурної стабільності світлозбирального комплексу фотосистеми II. Втрата лютеїну з часом листками рослин чагарникового ярусу і, особливо, A. europaeum може бути спричинена функціонуванням допоміжного ксантофілового циклу - лютеїнового, який разом із віолаксантиновим бере участь у стимулюванні дисипації енергії всередині світлозбиральних комплексів антени і, таким чином, допомагає захистити фотосинтетичний апарат від фотоінгібування. Вміст неоксантину, який виконує переважно світлозбиральну функцію, у рослин чагарникового ярусу був підвищеним за обмеженого освітлення. Вміст усіх ксантофілових пігментів переважно знижувався з часом. Динаміка змін у вмісті ксантофілів відображає роль цих пігментів у модуляції активності фотосинтетичного апарату. Більший вміст окремих класів ксантофілів у рослин з менш освітленої ділянки широколистяного лісу може бути необхідним для забезпечення ефективного поглинання обмеженої кількості фотонів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 792.304 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Сиваш О. О. 
Варіація співвідношення вмісту хлорофілів a і b при адаптації рослин до зовнішніх чинників [Електронний ресурс] / О. О. Сиваш, Н. Ф. Михайленко, О. К. Золотарьова // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2018. - Вип. 3. - С. 49-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2018_3_6
Адаптація рослин і мікроводоростей до інтенсивності і спектрального складу падаючого світла відбувається завдяки змінам у морфології, фізіології, біохімії та структурі листків і хлоропластів. Огляд присвячений розгляду чинників, що впливають на вміст і співвідношення хлорофілів (Хл) a/b у фотосинтетичних клітинах. Залежно від рівня освітленості варіює ультраструктура хлоропластів C3-рослин: при зниженні інтенсивності світла збільшується кількість гранальних тилакоїдів і ступінь їх стекінгу. Рослини, вирощені при насичуючій інтенсивності світла, адаптовані до швидкого використання квантів сонячного світла і характеризуються високими значеннями співвідношення Хл a/b, швидкості електронного транспорту та зниженням вмісту світлозбиральних комплексів (СЗК) і Хл у фотосистемі II (ФС II). C3-рослини, вирощені за низької інтенсивності світла, навпаки, компенсують обмежену кількість доступної для росту світлової енергії інтенсивним збільшенням вмісту пігментів та СЗК і зменшенням співвідношення Хл a/b. У C4-рослин, генетично адаптованих до високих інтенсивностей світла, пігментний апарат і ультраструктура хлоропластів клітин мезофілу і обкладки провідних пучків істотно відрізняються. Для перших характерна наявність великої кількості гранальних тилакоїдів при відносно невисокому співвідношенні Хл a/b (~ 3), тоді як тилакоїдна система хлоропластів у провідних пучках є переважно ламелярною з низьким вмістом Хл b (співвідношення a/b ~ 5 - 10). Відносний вміст Хл b у тилакоїдах визначається накопиченням пігментованих антенних білків. Родина білків СЗК включає в себе ядерно-кодовані інтегральні білки тилакоїдної мембрани, які при асоціації з основними комплексами обох фотосистем утворюють гнучку периферійну антену для збільшення поперечного перерізу поглинання світла. СЗК регулює ефективність утилізації світла і забезпечує захист від фотоокиснювального стресу. В останні роки було досягнуто значного прогресу у з'ясуванні структури, функцій і регуляторних шляхів за участю СЗК, проте багато молекулярних деталей потребує уточнення. Проаналізовано сучасні знання про біогенез СЗК, починаючи від регуляції циклу взаємоперетворення Хл a <$E symbol О> Хл b, організації пігмент-білкових комплексів до регулювання збірки і функціонування СЗК за різних умов. Гени, які контролюють ці події, є потенційними кандидатами для біотехнологічних застосувань, спрямованих на оптимізацію ефективності використання фотосинтетичних організмів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.019 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Топчій Н. М. 
Особливості функціонування фотосинтетичного апарату лісових рослин за різного світлозабезпечення [Електронний ресурс] / Н. М. Топчій, Н. Ф. Михайленко, О. Б. Онойко, О. О. Сиваш // Український ботанічний журнал. - 2020. - Т. 77, № 4. - С. 314-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2020_77_4_9
Досліджено функціональний стан фотосинтетичного апарату тіньовитривалих лісових трав'яних видів (Polygonatum multiflorum, Convallaria majalis, Asarum europaeum) та рослин чагарникового ярусу (Padus avium, Corylus avellana, Euonymus europaeus), які зростали на ділянках із різним рівнем світлового забезпечення. Максимальний квантовий вихід фотохімічних реакцій у фотосистемах II (Fv/Fm) рослин різних ярусів та ділянок знаходився в межах 0,766 - 0,815. Вище значення Fv/Fm виявлено у трав'яних видів із краще забезпеченої вологою і мінеральними елементами та більш затіненої ділянки. За низької густини потоку фотонів (ГПФ) діючого світла (<$E 80~roman {мкмоль~cdot~м sup -2~cdot~с sup -1}>) трав'яні рослини з такої ділянки мали вищі реальний квантовий вихід (<$E roman {{F sub v} prime "/" {F sub m} prime}>), фотохімічне гасіння флуоресценції хлорофілу (qP) та квантовий вихід електронного транспорту (<$E phi roman ФСII>). Нижчий рівень нефотохімічного гасіння флуоресценції (qN) в антені трав'яних рослин на світлі з низькою ГПФ вказує на меншу частку розсіювання енергії у світлозбиральному комплексі. За високої ГПФ (800 <$E roman {мкмоль~cdot~м sup -2~cdot~c sup -1}>) відмічалося зниження <$E roman {{F sub v} prime "/" {F sub m} prime}>, <$E phi roman ФСII> і qP (особливо qP в Asarum europaeum та Convallaria majalis) та зростання qN у всіх видів трав'яних рослин з різних ділянок. Значення параметрів qP та <$E phi roman ФСII> як за низької, так і високої ГПФ діючого світла були вищими у Padus avium та Euonymus europaeus, що зростали на менш освітленій ділянці. Вищий <$E phi roman ФСII> та нижчий рівень qN у рослин чагарникового ярусу з більш затіненої ділянки вказують на ефективніше використання сонячної енергії у фотосинтетичних процесах. Вищі абсолютні значення параметрів qP і <$E phi roman ФСII> у рослин чагарникового ярусу при 800 <$E roman {мкмоль~cdot~м sup -2~cdot~c sup -1}> свідчать про їх вищу резистентність до дії світла високої інтенсивності, порівняно із трав'яними видами. Досліджувані рослини трав'яного і чагарникового ярусів характеризуються високою пластичністю фотосинтетичного апарату, що забезпечує можливість зростання як під наметом лісу, так і на відкритих ділянках.
Попередній перегляд:   Завантажити - 821.806 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського